Ірдинські болота

Share

Частина 2. Літо.

Продовжуємо розповідь про Ірдинські болота. У першій частині був звіт про весняний пішій похід. Місяць потому ми знову сюди повернулися, на цей раз вже не пішки, а на машині.

Отже, повертаємося до селища Ірдинь. Це дорога, через яку прокладено вузькоколійний переїзд.
IMG_9776

Болото влітку.
IMG_9774

IMG_9780 IMG_9779

Навесні ми пішли на захід від села уздовж рейок, тепер вирушимо на схід. За городами болото, на горизонті височіє Мошногір’я — колишній високий берег Дніпра.
IMG_9808

Навесні ми йшли протилежним берегом цього болота.
IMG_9815 IMG_9817

Бачите рейки?
IMG_9799

А тут?
IMG_9824

А вони є!
IMG_9825

Ось тут вже добре помітно.
IMG_9800

А це зовсім не рейки, а колія від автомобіля 🙂
IMG_9801

Зверху розібрана ширококолійна залізниця, котра йшла до станції Білозір’я.
IMG_9807

IMG_9803 IMG_9812

На схилі насипу сиділа ящірка.
IMG_9820

На на ночівлю зупинялися на тому ж березі озера, що і навесні.
IMG_9839

IMG_9826 IMG_9841

Поїдемо до лісу.
IMG_9848

IMG_9847

Тут ростуть рідкісні ялівці.
IMG_9862

IMG_9859 IMG_9851

IMG_9850

А це вже рідколісся поблизу полігону прикордонників.
IMG_9765

Лісове озеро біля села Руська Поляна.
IMG_9767

Повернемося до Мошногір’я. Під час Другої світової війни в цих лісах орудували партизани.
IMG_9609

Макет партизанської землянки.
IMG_9618

IMG_9621

А це вже не макет, а справжній артефакт тих часів — спершись на цю скобу на дереві висів партизанський вартовий і виглядав ворога.
IMG_9641

IMG_9628

Вбита вона в стару суху сосну.
IMG_9657

Яку підточують мурахи.
IMG_9637

Поруч таку ж сосну вже спиляли. По фото важко оцінити масштаб — цей пеньок просто велетенський.
IMG_9654

Ліс.
IMG_9650

IMG_9646 IMG_9653

У лісі надибали на напівзакинуту базу відпочинку.
IMG_9658 IMG_9663

IMG_9662

Тепер виберемося з лісу і проїдемося довколишніми селами.

Так виглядає Мошногір’я здалеку.
IMG_9670

IMG_9679 IMG_9680

За пару кілометрів від Мошногір’я протікає річка Вільшанка.
IMG_9673

IMG_9681 IMG_9684

Сотню років тому річка була судноплавною, 1823 року тут був виготовлений за англійськими кресленнями та спущений на воду перший на Дніпрі пароплав «Пчелка».
IMG_9682

Звідки в такій глухомані взявся пароплав? У XIX столітті тут, у селі Мошни, була розкішна резиденція графа Михайла Воронцова. Після 1917 року садиба занепала, остаточно її добила Друга світова війна.

Але дещо збереглося. У першу чергу — Спасо-Преображенська церква, що побудована у 1839–1840 роках за проектом італійського архітектора Джорджо Торічеллі в нехарактерному для православних церков стилі з елементами неоготики.
IMG_9691

IMG_9696 IMG_9694

1917 року таки були безуспішні спроби підірвати церкву, але трохи пізніше, у 1926 році, їй надали статус пам’ятника архітектури. Крайня реставрація пройшла 2009 року, треба віддати належне, обійшлися без «євроремонту» та позолоти куполів.
IMG_9692

Дзвіницю заввишки 44 метри видно за кілометри.

Також збереглися рештки Костелу 1857 року. За радянських часів дзвіницю переробили у водонапірну вежу, а сам костел — в аграрний цех. Будівля і зараз використовується в промислових цілях. А водонапірну вежу, як бачимо, поряд побудували нову.
IMG_9698

А це вже сусіднє село Будище. Тут теж є церква XIX століття, але вже у традиційних формах.
IMG_9700

Потім ми під’їхали до Дніпра.
IMG_9709

IMG_9711

Аби до берега не під’їжджали машини, на дорозі вирили яму, але місцеві мешканці тепер скидають туди сміття.
IMG_9705

Тут, біля берега, ми знову ненадовго заїхали в ліс. Ось такий бруд після тутешніх калюж.
IMG_9714

Тепер ми в селі Свидівок, неподалік від якого починався наш весняний похід. Тут місцевими жителями встановлено пам’ятний знак, присвячений 360-річчю національно-визвольної боротьби.
IMG_9724

IMG_9737 IMG_9735

А за ним — підводний човен літаюча тарілка в степах України.
IMG_9725

IMG_9726 IMG_9728

На цій дивній скульптурі й закінчимо нашу розповідь.

You may also like...

4 коментарі

  1. Александр :

    Привет, подскажите последняя часть маршрута вдоль узкоколейки и до Смелы проезжаема на велосипеде?

    • Дмитро Демченко :

      На велосипеде лучше по лесным дорогам. По шпалам трудновато будет, и там трава высокая.

Залишити відповідь до mandry Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.