Сімферополь — столиця Автономної Республіки Крим і одне з двох найбільших міст півострова. (За населенням він трохи поступається Севастополю, який адміністративно до складу Криму не входить.)
Сімферополь це ще й зручний транспортний вузол, його відвідує безліч туристів, що прямують до Чорного моря та Кримських гір. Але більшість відпочиваючих тут довго не затримується, і прямо на вокзалі або в аеропорту пересідає на транспорт, що йде до місць відпочинку.
Однак місто саме по собі теж досить цікаве у туристичному плані. Я давно збирався побродити його вулицями, і ось, під час чергової поїздки на море виділив півдня для цієї мети. За цей час вдалося побачити ледве половину цікавих місць, але нічого — буде привід прогулятися тут ще не раз 🙂
Отже, починаємо нашу прогулянку. Від вокзалу повертаємо ліворуч і йдемо по вулиці Гагаріна.
І через пару сотень метрів виходимо до річки з бетонними берегами.
Це Салгир — головна ріка Сімферополя. Незважаючи на штучне русло, річка досить приємна — вода чиста, все заросло зеленню, плавають дикі качки.
Вид у бік залізничного мосту, по якому в Сімферополь прибувають всі потяги з материка. Тут на краю міста набережна виглядає не дуже презентабельно, ближче до центру вона набагато симпатичніше.
Салгир – це ще й найдовша річка Криму. Як і всі ріки півострова, вона бере початок в Кримських горах. Але, в той час, як більшість кримських річок біжать на південь і впадають в Чорне море, Салгир тече на північ, несе свої води через весь Крим і впадає в озеро Сиваш, а в жаркі літні місяці пересихає в кримських степах, так і не дійшовши до гирла.
Уздовж берегів Салгира через все місто простяглася суцільна зелена зона. Крім того, до річки примикає багато парків, в тому числі ботанічний сад. Влітку в Криму постійно стоїть страшенна спека, тому набережна користується великою популярністю серед сімферопольців та гостей міста.
Гирло річки Малий Салгир, тут починається парк Гагаріна.
Вічний вогонь і пам’ятник невідомому солдату.
Трохи забіжу наперед і покажу інші військові пам’ятники Сімферополя.
Танк Т-34, котрий звільняв місто в складі 19 танкового Червонопрапорного Перекопського корпусу.
Танк встановлений в сквері Перемоги на місці, де до 1930 року стояв собор Олександра Невського. У 2000-х роках собор вирішили відновити, для цього танк пересунули на кілька десятків метрів, а навколо нього збудували колонаду.
Меморіал загиблим у Афганістані.
Повернемося до набережної на стежку здоров’я. На картинках зображені залізничний міст, про який писалося вище, і гребля Сімферопольського «моря», куди ми не дійшли. Цифри — відстань до цих об’єктів.
Йдемо далі – тут парк трохи поступився парі елітних котеджів.
Будиночок з аркою на березі Салгира.
У цьому місці тільки один берег закутий в бетон, інший симпатично викладений камінням.
З-за дерев визирає місцевий хмарочос.
Залишимо набережну і побродимо по місту.
Раритетна вивіска і не менш раритетний стовп. Про ці стовпи ще буде сказано.
Кримська Верховна Рада. На відміну від головної Верховної Ради, тут немає ніяких парканів.
Виглядає солідно. Для будівництва такого велетня знесли цілий квартал.
Долгоруковський обеліск — пам’ятник перемоги в російсько-турецькій війні 1768–1774 років, в ході якої був завойований Крим. Це один з небагатьох дореволюційних пам’ятників Сімферополя, він встановлений в 1842 році.
Ляльковий театр сам виглядає як іграшковий 🙂
Далі на нашому шляху натрапилися пам’ятники відомим жителям Сімферополя.
Співак-баритон Юрій Богатиков, художній керівник Кримської філармонії.
Радянський письменник Костянтин Терньов в однойменному сквері. Цей сквер був розбитий в 50-х роках під час реконструкції центру міста, до цього тут знаходився головний базар Криму.
Тоді ж була знесена одноповерхова забудова і прокладені широкі проспекти.
Але трохи далі історична забудова залишилися недоторканою. Цей будиночок можна розгледіти на попередньому фото.
Ще трохи картинок історичної забудови. Деінде вклинюються більш сучасні будівлі.
Але найцікавіше — старе місто з закрученими вуличками.
Це середньовічне татарське поселення Ак-Мечеть, навколо якого згодом виросло місто Сімферополь.
Тут немає «євроремонту», як, наприклад, в старому місті Євпаторії.
Над усім цим здіймається телевежа.
Колоритні дворики старого міста.
На стовпах величезна кількість дротів, гілці ніде впасти 🙂
Серед старого міста розташувалася мечеть Кебір-Джамі — найстаріша будівля Сімферополя. Мечеть початково побудована 1508 року, за свою історію кілька разів руйнувалася і відновлювалася, сучасний вигляд отримала після реставрації на початку 1990-х років.
На виході з старого міста нас зустрічає собор Петра і Павла, що був споруджений у 1866 році. А перед собором — історична підстанція.
Трохи далі зустрічаємо ще одну. Ці підстанції разом з чавунними стовпами 100 років тому встановило «Бельгійське анонімне товариство сімферопольських електричних трамваїв і освітлення», чимало з них служать до цих пір.
Входимо в центральний парк культури і відпочинку. Ми увійшли не з парадного входу, і нас зустріли старий занедбаний фонтан і похилений ліхтар 🙂
Цей парк також виходить до Салгиру.
Завдяки каскаду гребель річка тут здається повноводнішою.
Поруч з набережної влаштовані декоративні ставки з містками і лавочками.
Над ставками височить альтанка.
Каскадний фонтан «Шахи». На жаль не працював.
На протилежному від парку березі розташувалося музичне училище імені Чайковського, пам’ятник йому ж.
Погулявши по набережній і відпочивши від спеки, повертаємося у місто. На вулицях Сімферополя все частіше зустрічаються нові тролейбуси «Богдан» витісняючи старі «Шкоди».
У центрі було занадто багатолюдно, так що фотографій майже не робив.
Старий корпус Медичного університету на бульварі Леніна.
А біля нього скульптура, вирізана з засохлого дерева.
Повертаємося до вокзалу. Сонце світить прямо в око, так його нормально зняти і не вийшло 🙂
Наостанок хочу порекомендувати сайт з історичними фотографіями Сімферополя.
Останні коментарі