перейти до навігації

Паровоз 23 Лис 2012
Share

Опублікував Дмитро Демченко у Подорожі

4 листопада 2012 року в День залізничника України була організована поїздка під ретро-паровозом. Поїзд пройшов за маршрутом ім. Т. Шевченка—Черкаси—Золотоноша і назад. Проїхатися міг кожен охочий, і все це абсолютно безкоштовно!

Наша розповідь починається на станції імені Тараса Шевченка у місті Сміла.

Прибуваємо на станцію. Нам пощастило проїхатися одним з останніх рейсів «Столичного експресу» Київ—Дніпропетровськ, зараз його замінили на Хюндай.

Чекаємо на наш турпоїзд. Він запізнюється, хоча в належний за розкладом час оголосили спочатку про прибуття, а потім і про відправлення. Але приїхав лише вокзальний трактор, а з паровозів у наявності лише пам’ятник 🙂

Поїзд подали хвилин за 10, але замість паровоза його притягнув ЧМЕ3. По натовпу побігли жарти, що так під цією «чмухою» і поїдемо.

Але все в порядку — маневровий відчепили, і через пару хвилин у клубах диму і пари з’явився паровоз 🙂

Потужний паровозний гудок підняв у небо сотні птахів.

Зустріч родичів 🙂 Обидва паровоза однієї серії, пам’ятник всього на 9 років старший за свого робочого побратима.

Паровоз причепили до поїзда, на жаль, тендером уперед.

Паровоз прибув не своїм ходом. Його також притягнув маневровий, але він незабаром відчепився, і далі поїхали силами парової машини.

Механіки оглядають і змащують колеса — скоро вирушимо в дорогу.

Туристичний поїзд складався з 5 звичайних вагонів — 1 купейний і 4 плацкартних.

Вагон, в якому ми їхали, незважаючи на обшарпаний вигляд зовні, усередині виявився досить приємним.

Чесно кажучи, таке відчуття, ніби їдеш у звичайному поїзді. Хіба що дим за вікном нагадує про паровоз, але багато наших тепловозів можуть диміти набагато потужніше.

Перша зупинка — станція Білозір’я.

Станція розташована у невеличкому селі Хацьки.

Паровоз задом наперед виглядає наче щось незнане 🙂

Місцева привокзальна площа, або в село приїхав паровоз 🙂

Механіки знову оглядають паровоз.

На станції, де активно їздять дизель-поїзди, головну колію нескладно відрізнити — вона рясно полита мастилом 🙂

Вліво відходить напіврозібрана гілка на Ірдинські болота до торфорозробок та вузькоколійки.

Їдемо далі. Наступна зупинка — Черкаси. Тут зібралося багато людей, аби подивитися на паровоз.

На сусідню колію прибуває поїзд з Одеси, відрізаючи наш поїзд від вокзалу.

Підійдемо до паровоза з іншого боку. Тут теж народу чимало.

Паровоз нікого не залишає байдужим. Багато працівників станції відірвалися від роботи, щоб подивитися на нього, а цей тепловоз, схоже, спеціально під’їхав поближче.

Давайте і ми роздивимось деталі.

Пора продовжувати шлях.

Відразу за Черкасами виїжджаємо на дамбу через Кременчуцьке водосховище.

Потім проїжджаємо міст, за ним продовжується дамба.

Прямо на дамбі знаходиться триколійний роз’їзд Панське.

Тут наша чергова зупинка.

Поруч зі станцією на вузькій смужці дамби розташувався однойменний населений пункт.

Селище зовсім маленьке, дворів на п’ять. І всі вони затиснуті між залізницею і автодорогою з одного боку, і Кременчуцьким «морем» з іншого.

Панське — досить популярне місце відпочинку мешканців Черкас та околиць. Про нього навіть зняли невеликий документальний фільм.

Автобусна зупинка на дамбі.

Прийшов час їхати далі.

Прибуваємо на кінцеву станцію Золотоноша-1. Тут стоянка 2 години, після чого вирушимо назад.

Золотоніський вокзал.

Привокзальна площа.

Цей тепловоз довго мірявся з паровозом, у кого гучніше гудок 🙂

Паровоз відчепили від поїзда.

Потім його заправили водою. Оскільки на станції не залишилося паровозних колонок, заправляли з пожежної машини.

Потім почистили топку.

Куди тільки не залізеш заради цікавого ракурсу 🙂 Благо над головою немає контактного дроту 🙂

Можна зазирнути всередину цистерни — там все іржаве і поламане. Схоже, ці вагони чекають порізки на металобрухт.

Оглянемо паровоз, доки є час до відправлення.

А тепер зайдемо у кабіну.

У паровоза немає пульта як такого, замість нього безліч кранів та важелів.

Лише гальмівний кран і швидкостемір виглядають звично.

Переліземо у тендер. Звідси кочегари подають вугілля.

У паровоза є дивовижна здатність їздити практично на всьому, що горить. Мабуть, організатори поїздки заодно вирішили утилізувати сміття 🙂

Пройдемося трохи по станції. Частина стін цього складу явно дореволюційних часів.

Прибув дизель-поїзд з Гребінки.

Паровоз розкочегарили, і він знову рушив у дорогу.

Паровоз переходить на іншу колію, аби причепитися до поїзда з іншого боку.

Помчав 🙂

Тепер їдемо назад.
Знову Панське. Паровоз вже причепили котлом вперед, так він виглядає набагато фотогенічніше 🙂

І знову Черкаси.

Паровоз їде далі, а ми залишаємося тут. Після невеликої прогулянки Черкасами повертаємося додому.

VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 10.0/10 (6 votes cast)
VN:F [1.9.22_1171]
Rating: +2 (from 2 votes)
Паровоз, 10.0 out of 10 based on 6 ratings

Комментарии:

1 коментар до "Паровоз"

  1. Супер!!!! Замечательный фотоотчет 🙂

    VA:F [1.9.22_1171]
    Rating: 0.0/5 (0 votes cast)
    VA:F [1.9.22_1171]
    Rating: 0 (from 0 votes)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору