Share

IMG_8235

Алчевськ — третє за величиною місто Луганської області, великий промисловий центр. Загалом — типове суворе місто Донбасу 🙂

Перше, на що звертаєш увагу, приїжджаючи до Алчевська залізницею (або проїжджаючи повз на шляху до Луганська) — величезні заводи, що простягнулися майже на 6 кілометрів. Це містоутворюючі підприємства — металургійний комбінат та коксохімічний завод.
IMG_8204

Вокзал станції Комунарськ — так місто називалося з 1961 по 1991 роки. Як це часто буває, залізниця не вважала за потрібне перейменовувати станцію.
IMG_8200

Привокзальна площа, тут все у бурій пилюці заводських викидів. Цей пил лежить по всьому місту, але біля заводу концентрація особливо велика.
IMG_8205

Тролейбусне кільце — біля вокзалу кінцева трьох маршрутів.
IMG_8206

Вид на цю ж кінцеву здалеку, над вокзалом височіє доменна піч.
IMG_8209

Заводські труби, з деяких виривається полум’я.
IMG_8211

Навколо заводу величезні пустирі — тут санітарна зона.
IMG_8220

Район біля вокзалу забудований одноповерховими будинками — це колишнє селище імені Горького (воно ж Жилівка), приєднане в подальшому до Алчевська. Саме місто розташувалося по інший бік заводу.
IMG_8218

Краєвиди тут суворі.
IMG_8215

Вокзал із містом сполучає тунель, прокладений під залізницею та металургійним комбінатом.
IMG_8223

Довжина тунелю майже півкілометра. Я не знайшов даних про найдовший автомобільний тунель України, цілком можливо, це він і є. Крім того, це ще й тролейбусний тунель.
IMG_8225

Південний портал тунелю, через дорогу перекинуті заводські комунікації.
IMG_8229

Стела комбінату.
IMG_8240

Завод, а також робоче селище, заснував у 1895 році підприємець О.К. Алчевський. У 1903 році місто було назване на честь свого засновника. В радянські часи місто називалося спочатку Ворошиловськ, потім Комунарськ, поки в 1991 році не повернули історичну назву.
IMG_8244

Біля комбінату збереглося багато дореволюційних будівель.
IMG_8233

До цього будиночка почали прибудовувати якийсь сарай.
IMG_8243

А цей за радянських часів був обкладений плиткою.
IMG_8232

Пам’ятник металургові, за ним продовжується старе місто. Ця дорога веде до головної прохідної комбінату, а ми рухаємося в центр.
IMG_8242

Ближче до центру на зміну дореволюційним будівлям приходить сталінський ампір.
IMG_8246

Як і багато де на Донбасі, в Алчевську можна зустріти безліч колоритних радянських вивісок.
IMG_8247

Біля центрального ринку збереглося пару дореволюційних бараків, в яких жили робітники заводу. Згодом із цього робітничого селища і виросло місто Алчевськ.
IMG_8249 IMG_8250

Тролейбусна зупинка біля центрального ринку.
IMG_8248

Тролейбуси ходять доволі часто. Проходячи центральними вулицями, де сходяться траси кількох маршрутів, ми помічали тролейбус кожні 3–5 хвилин. Для порівняння, в Луганську цілком у нормі півгодинні інтервали, а в сусідньому Стаханові електротранспорт зовсім ліквідували. Однак і в Алчевську не все так гладко — закрили одне з двох депо, а також міжміську лінію у Перевальськ, про яку ще буде сказано нижче.
IMG_8261

Шкільний став. Виконує як роль резервного водосховища металургійного комбінату, так і декоративну функцію.
IMG_8252

Вода тут тепла, качки на зиму не відлітають.
IMG_8266

Над ставом височіє корпус лікарні металургійного комбінату.
IMG_8258

З дамби вдалині видно собор Миколи Чудотворця, він був побудований у 1808 році в селі Василівка, яке багато років потому стало частиною міста. Від старої церкви фактично лишилася пара стін, решту було відбудовано на початку 1990-х років.
IMG_8264

Кінотеатр «Металург». Вже давно закинутий.
IMG_8269

IMG_8272

У кадр випадково потрапив автобус місцевого футбольного клубу.
IMG_8267

Далі починається район типової забудови 1950-х років.
IMG_8274

Виходимо на простору площу.
IMG_8279

Тут встановлено пам’ятник Леніну, та й сама площа носить його ім’я.
IMG_8280

У 1950-х роках це була центральна площа, пізніше міський центр змістився на схід.
IMG_8285

Архітектура площі.
IMG_8298

Площа була симетричною, поки в кінці 2000-х років «Київміськбуд» не збудував цей будинок.
IMG_8282

Зайдемо у двори.
IMG_8294

Тут місцеві мешканці створили міні-парк.
IMG_8289

IMG_8286

А також прикрасили фасад будинку.
IMG_8292

Площу Леніна перетинає проспект Леніна. Фактично це бульвар із широкою пішохідною зоною.
IMG_8297 IMG_8299

Обома кінцями проспект впирається в палаци культури містоутворюючих підприємств. На фото — ДК Хіміків, він побудований перед самою війною, про що свідчить напис на фасаді. Поруч влаштований світломузичний фонтан, взимку він не працює і накритий залізними ґратами. ДК Металургів більший і новіший, але до нього ми не ходили.
IMG_8301

Сідаємо в тролейбус і їдемо на край міста.
IMG_8302

IMG_8304

Приїхали. Наша ціль — ось той терикон.
IMG_8307

На Донбасі часто міста розростаються і зливаються одне з одним. Це тролейбусне кільце вже за межами міста, точніше в межах іншого міста — Перевальська.
IMG_8308

Тут знаходиться головна автостанція, хоча на вивісці написано «Алчевськ», фактично вона також на території Перевальська. Раніше тут був великий автовокзал, але через малий пасажиропотік його знесли і побудували взамін цей скромний будиночок. Друга автостанція розташована біля центрального ринку.
IMG_8364

А судячи з цього знаку, ми вже далеко за межами Алчевська.
IMG_8362

Раніше в Перевальськ ходив тролейбус, але у 2008 році рух закрили, а до 2012 зняли контактний дріт, аби його не розтягнули мародери. Зараз про лінію нагадують лише розтяжки контактної мережі.
IMG_8310

До речі, ця не дуже широка дорога — частина автостради міжнародного значення М04/E40 Знам’янка—Луганськ—Ізварине.
IMG_8313

А ми підберемося до терикону.
IMG_8309 IMG_8312

Біля його підніжжя протікає рукотворна річка — це відкачують воду з шахти.
IMG_8361 IMG_8316

Терикони — це гори вийнятої з-під землі пустої породи, ними вкритий весь Донбас.

Щоб терикони не розповзалися, на їхніх схилах висаджують дерева.
IMG_8321

Але на вершині все одно нічого не росте.
IMG_8324

Усередині терикону постійно проходять реакції з виділенням тепла, тому вершина не вкрита снігом, а з тріщин виривається пара.
IMG_8358

Шахта «Романівська», котра насипала цей терикон.
IMG_8317

Шахта напівмертва, але час від часу працює.
IMG_8353 IMG_8354

З вершини цієї рукотворної гори відкривається чудовий вид на довколишні простори.
IMG_8328

Шкода лише, погода туманна.
IMG_8339

Шахтний копер, на задньому плані коксохімічний завод.
IMG_8346

Металургійний комбінат.
IMG_8349

Він займає весь горизонт.
IMG_8326

Місто Перевальськ.
IMG_8325

Залізничний шляхопровід, під ним траса М04/E40.
IMG_8334

Станція Овраги.
IMG_8335

Кінцева тролейбуса, за нею автостанція.
IMG_8343 IMG_8345

Дорога на Луганськ, на горизонті видно безліч опор ЛЕП — це підстанція «Комунарська».
IMG_8356

Тепер перемістимося за місто.

За п’ять кілометрів від Алчевська знаходиться велика рукотворна водойма — Ісаківське водосховище. Як і інші водосховища міста, воно використовується для потреб металургійного комбінату.
IMG_8373

Це улюблене місце відпочинку жителів Алчевська і околиць. Береги забудовані дачами і базами відпочинку.
IMG_8372

Відвідування водосховища входить в обов’язкову програму всіх весіль та випускних. При цьому відвідувачі залишають за собою стрічки на кущах і гори порожніх пляшок.
IMG_8368 IMG_8395

Береги тут круті й скелясті.
IMG_8375

На схилах гарні виходи скельних порід.
IMG_8382

IMG_8383

IMG_8389 IMG_8386

Спустимося до води.
IMG_8393

Для посушливої Луганщини це справжнісіньке море, тут навіть є місцевий яхт-клуб.
IMG_8387

На цих симпатичних скелях і закінчимо нашу розповідь 🙂
IMG_8397

You may also like...

1 Response

  1. Класс, очень интересный фоторепортаж!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.