перейти до навігації

Кальміус 11 Лют 2014
Share

Опублікував Дмитро Демченко у Природа, Подорожі

IMG_9229

Кальміус — одна з найважливіших річок Донецької області. Загалом вона протікає серед індустріальних ландшафтів Донецька, Маріуполя та менших міст. Але де-інде вона не зачеплена цивілізацією і збереглася практично в первозданному вигляді. В одне з таких місць ми і вирушимо.

Починається наша подорож поблизу села Гранітне, що в Тельманівському районі.
IMG_9047

За давнім народним звичаєм околиці села перетворені величезний смітник. Проте любителі викидати сміття абиде в більшості своїй ліниві і далеко його не тягнуть, тож далі природа чиста.
IMG_9050

Але ми прийшли сюди дивитися не на сміттєві купи, а на каміння, і перші валуни нам зустрілися одразу ж за селом.
IMG_9069

Власне, ці граніти дали селу ім’я, до 1946 року воно називалося Стара Карань.
IMG_9054

Підійдемо до цієї групи великих каменів.
IMG_9055

IMG_9058 IMG_9097

А ось і сама річка Кальміус, далі наш шлях проходитиме вздовж її правого берега.
IMG_9057

IMG_9059

Вид на північ, скоро ми пройдемо повз це дерево.
IMG_9064

Погляд назад у бік села.
IMG_9060

Продовжимо шлях.
IMG_9103

IMG_9098 IMG_9104

Ось ми і пройшли повз те дерево, а вдалині видно групу каменів, звідки ми його знімали.
IMG_9105

У цьому місці наш берег низький і болотистий, зате на протилежному гарні скелі.
IMG_9115

IMG_9106 IMG_9119

Болітце.
IMG_9107

У небі ширяє орел.
IMG_9112

Підходимо до гирла невеличкої річки.
IMG_9118

Шукаємо місце, де б її краще перейти, для цього довелося піднятися на високий кам’янистий берег.
IMG_9121

Далі річка відійшла від пагорба і почала петляти.
IMG_9120 IMG_9122

Тут-то і знайшлася переправа. Взагалі-то, за сотню метрів звідси знаходиться капітальний міст, але по колоді переходити набагато цікавіше 🙂
IMG_9130

На іншому березі нас зустрів яблуневий сад, що плавно переходить у дубовий лісочок.
IMG_9131 IMG_9132

Ліс штучний, дерева тут посаджені немов під лінійку.
IMG_9133 IMG_9135

Вертаємося до Кальміусу. Береги тут -же вищі.
IMG_9136

Острівець.
IMG_9139

Далі берег стає ще вищим.
IMG_9140

Підіймаємося схилом.
IMG_9141

Тут на вершині луки змінюються степом.
IMG_9142

Вид далеко вперед, всі ці кам’яні брили нам ще належить пройти.
IMG_9143

Біля річки пасуться корови.
IMG_9144

Сни, вже відцвітають.
IMG_9156

IMG_9155 IMG_9150

На шляху нам трапляються каменюки, як поодинокі, так і групами.
IMG_9176

Впродовж сторіч ці камені точаться вітрами і багато з них стають схожими на гриби.
IMG_9171

IMG_9174 IMG_9178

Ерозія ґрунту, так утворюється яр.
IMG_9175

Тут степ, а на протилежному березі — ліс, луки та поля.
IMG_9184

Ще камені.
IMG_9188

IMG_9189 IMG_9185

Дорогою кілька разів нам доводиться долати глибокі яри.
IMG_9186

IMG_9190

Вид з вершини скелі, що на попередньому знімку.
IMG_9221

IMG_9206 IMG_9200

У цих скелях живуть полози. Міні-печера з травою біля входу — то їхнє гніздо.
IMG_9226

Полози не отруйні, але кусаються і нападають першими. Живого фотографувати не було особливого бажання, зате знайшовся дохлий. Судячи з отриманих пошкоджень, він був убитий місцевими жителями в нападі паніки. Ще б не запанікувати, коли на тебе нападає такий півтораметровий шланг…
IMG_9250

IMG_9248 IMG_9249

Повернемося до каменів, це все та ж скеля.
IMG_9214 IMG_9216

Вид на Кальміус.
IMG_9210

Поцілунок каменів.
IMG_9213

Грибки.
IMG_9208

Йдемо далі.
IMG_9211

Парочка.
IMG_9228

Парочка та грибочок.
IMG_9230

Та ж група каменів, але з іншого ракурсу.
IMG_9232

IMG_9233

Далі берег знову стає низьким.
Pan_9240-9245_6

IMG_9247 IMG_9236

Тут у Кальміус впадає ще одна річка.
IMG_9251

Точніше — струмочок. Вирішуємо відійти від Кальміусу і рушити вздовж нього.
IMG_9254

Тим не менш, цей струмочок прорив доволі великий каньйон.
IMG_9266

В якому він цікаво петляє вигинаючись під прямим кутом.
IMG_9257

Шматок марсіанського пейзажу.
IMG_9265

IMG_9268 IMG_9269

Під цим великим каменем ми влаштували привал.
IMG_9270

Вид з його вершини.
IMG_9271

Тут також знайшлося гніздо полозів.
IMG_9284

Камінь з лишайниками.
IMG_9286

Плануємо подальший шлях.
IMG_9283

Підходимо до чергового великого скупчення каменів.
IMG_9293

Але шлях нам перегороджує урвище — доводиться обходити.
IMG_9296

IMG_9294 IMG_9297

Вилазимо нагору.
IMG_9298

IMG_9299

Зірваний грибочок.
IMG_9303

IMG_9305 IMG_9304

Види згори.
IMG_9301

IMG_9307

Погляд назад. Майже на горизонті видно дерева, що знаходяться на протилежному березі Кальміусу.
IMG_9309

Спускаємось у долину.
IMG_9312

Тут ми натрапили на руїни. Це колишній хутір Новоселівка, він давно покинутий — на генштабівській мапі 1984 року вже підписаний як нежилий, а на більш пізніх картах взагалі не позначений.
IMG_9318

Стіни хат були складені зі шлакоблоків, майже всі вони розсипалися за довгі роки.
IMG_9313

IMG_9319 IMG_9320

А тут від будинків вже й сліду не лишилося, але дерева так і ростуть в ряд, відмічаючи контури колишньої вулиці.
IMG_9310

Берег рівчака.
IMG_9315

IMG_9314 IMG_9317

По обидва боки цієї дороги раніше стояли будинки.
IMG_9343

Трохи далі — невеликий лісок.
IMG_9323

IMG_9333 IMG_9334

IMG_9337

При докладнішому вивченні лісочок також виявився рештками сільських дворів.
IMG_9325

У цих хащах була виявлена найціліша хата.
IMG_9328

IMG_9341 IMG_9326

Тут був льох.
IMG_9335

Від городів лишився один хрін.
IMG_9339

Плодові дерева.
IMG_9342 IMG_9331

Берізки.
IMG_9336

Сонце наближається до заходу.
IMG_9368

IMG_9369 IMG_9365

IMG_9370

Серед цих руїн і зупиняємося на ночівлю. Судячи зі слідів від багать, ці місця популярні серед туристів, але так як ми йшли в будній день, по дорозі нам ніхто не зустрівся.
IMG_9373 IMG_9378

Ніч.
IMG_9381

IMG_9380 IMG_9377

Ранок.
IMG_9382

Вранці я збігав до найближчого нагромадження каменів, тепер його можна зняти не проти сонця.
IMG_9393

IMG_9392 IMG_9396

IMG_9387

Здалеку цей камінь схожий на чувака в шапці.
IMG_9400

Але при наближенні ілюзія зникає.
IMG_9399

Дорога.
IMG_9389 IMG_9390

Мурашник.
IMG_9386

Пора вирушати назад. На цей раз йдемо дорогою, яка прокладена паралельно каньйону.
IMG_9405

По дорозі йти значно легше та швидше, але й дивитися тут особливо нема на що.
IMG_9403 IMG_9402

Міст через річку, яку вчора переходили по колоді, вдалині видно лісочок, в якій ми після цього потрапили.
IMG_9406

У Донецьку залишався час до поїзда, було вирішено продовжити дослідження Кальміусу. Ось так він виглядає в сотні кілометрів вище за течією.
IMG_9443

Важко повірити, що це та ж сама ріка.
IMG_9436

Дамба Ніжньокальміуського водосховища, завдяки їй Кальміус в Донецьку схожий на широку повноводну ріку.
IMG_9417

Хоча річка і перетворена цивілізацією, тут також є живність.

Качки.
IMG_9438

Ондатра.
IMG_9446

На пляжі засмагають бродячі собаки.
IMG_9422

Закінчуємо наш похід біля стадіону «Донбас Арена». Піднімаючись по цьому схилу у напрямі трамвайної зупинки, вже будучи добряче втомленим, прийшла думка, мало вчора я налазився по балках Кальміусу, так ще тут такий високий підйом… І раптом до мене доходить, що це і є така ж балка Кальміусу, але перетворена рукою людини до невпізнання…
IMG_9476

Довершує картину такий ось макет степу на місці, де всього півтори сотні років тому був справжній степ.
IMG_9466 IMG_9472

Наскільки такий ландшафтний дизайн відповідає реальному степу, можете судити самі, порівнявши це з побаченим каньйоном Кальміуса біля Гранітного.
IMG_8890

VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 9.8/10 (5 votes cast)
VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 0 (from 0 votes)
Кальміус, 9.8 out of 10 based on 5 ratings

Комментарии:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору