перейти до навігації

Зимова пустеля 28 Сер 2014
Share

Опублікував Дмитро Демченко у Природа, Подорожі

IMG_4768

За 30 кілометрів на схід від Херсона простягнувся величезний піщаний масив — Олешківські піски. Їх часто називають найбільшою пустелею України, а то й усієї Європи, але це помилка — по-перше, це зовсім не пустеля, а по-друге, у Європі є піщані масиви і більшого розміру.

Аби уникнути спеки, ми вирушили в цю «пустелю» взимку 🙂

Отже, прибуваємо поїздом до Херсона. Прямо з вокзалу нас забирає транспорт.
IMG_4667

?Вивантажуємося на трасі поблизу села Козачі Лагері.
IMG_4672

За давнім українським звичаєм сміття з місць масового відпочинку не вивозиться, а скидається до найближчої ями…
IMG_4675

Аби пустеля не розширювалася, вздовж її периметра були висаджені штучні ліси, тому наш шлях починається з лісу.
IMG_4673

Десь через годину походу дерев стає все менше.
IMG_4678

Ще далі починаються безкраї піски.
IMG_4681

Суцільних пісків до горизонту тут немає, навколо багато рослинності.
IMG_4680

Але є і великі ділянки голого піску.
IMG_4700

Пагорби.
IMG_4748

Дюни.
IMG_4742

IMG_4694

На цьому незайманому піску немає слідів крім наших.
IMG_4705

Хоча іноді трапляються сліди диких тварин.
IMG_4738

Та нори.
IMG_4739 IMG_4741

IMG_4695

Погода зараз сонячна і досить тепла, але іній, що лежить у тіні нагадує нам про зиму.
IMG_4693

IMG_4720

Сам пісок дуже дрібний порівняно зі звичним нам річковим, на ньому легко залишаються відбитки. А ще він забивається куди тільки можна, і мені потім довелося довго відчищати фототехніку.
IMG_4703

?Вітер хитає травинки і вони малюють на піску такі от циферблати.
IMG_4730

IMG_4733

У низинах ростуть кущі та дерева. Навесні у багатьох з них навіть стоїть вода.
IMG_4744

IMG_4747

Деякі дерева ростуть і на височині.
IMG_4749

Під одинокою сосонкою з опалої хвої та шишок утворився фрагмент лісової підстилки.
IMG_4687

IMG_4688

Власне, далі пейзажі одноманітні, так ми і йшли цілий день.
IMG_4725

IMG_4746

Привал.
IMG_4750

Ближче до вечора освітлення трохи змінилося.
IMG_4759

IMG_4769

Вершина однієї з дюн увінчана ось таким імпровізованим стовпчиком. Напевне, це найвища точка в окрузі.
IMG_4762

IMG_4763

У грудні сонце заходить рано.
IMG_4770

IMG_4772 IMG_4791

IMG_4790

Пустеля в західних променях.
IMG_4771

IMG_4792 IMG_4773

IMG_4794 IMG_4796

IMG_4795

Ядерний гриб 🙂
IMG_4780

Треба встигти пройти останні пару кілометрів, поки зовсім не ?стемніло.
IMG_4801

Табір ставимо вже в темряві.
IMG_4805

Ночуємо ми практично в самому центрі піщаного масиву. Тут, вдалині від населених пунктів, можна спостерігати чарівне зоряне небо.
IMG_4809

Ранок нас зустрів різкою зміною погоди.
IMG_4810

Снідаємо і вирушаємо в дорогу.
IMG_4812

Спочатку сніг лиш злегка припорошив пісок.
IMG_4813

IMG_4816

Але буквально за годину зовсім замело.
IMG_4839

IMG_4841

IMG_4821

Ледве знайшли місце для привалу.
IMG_4824

Але й сюди пробивається сніг.
IMG_4829

Наші сліди.
IMG_4840

IMG_4837

Вийшли до лісу, що обрамляє пустелю. Тут добре видно, як сосновий ліс згладжує нерівності рельєфу.
IMG_4843

Хоча цей ліс штучний і відносно молодий, його теж рубають, залишаючи рівні ряди пеньків.
IMG_4848

IMG_4850 IMG_4849

Незабаром ліс рідшає і ми йдемо по припорошеній снігом травичці.
IMG_4853

Перетинаємо залізницю Херсон–Джанкой.
IMG_4855

Раніше я часто тут проїжджав на поїзді на шляху до Криму. Було цікаво розглядати з вікна довколишні краєвиди, сподіваючись побувати в Олешківських пісках. І ось я тут 🙂
IMG_4856

Ще через кілометр виходимо на трасу М-17 на краю села Великі Копані, звідки нас забирає транспорт.
IMG_4862

VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 10.0/10 (3 votes cast)
VN:F [1.9.22_1171]
Rating: +1 (from 1 vote)
Зимова пустеля, 10.0 out of 10 based on 3 ratings

Теґи

Комментарии:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору