перейти до навігації

Снятин 2 Лип 2015
Share

Опублікував Дмитро Демченко у Подорожі

IMG_9379

Цей невеликий райцентр, розташований на краю Івано-Франківської області, будучи заснованим у XII столітті, колись був одним із важливих центрів Покуття.

До Снятина входимо по мосту, що перекинутий через річку Прут. Місто розташоване на високому лівому березі.
IMG_9310

Поруч збереглися руїни старого мосту.
IMG_9306

Підіймаємося по схилу, і відразу потрапляємо до історичної забудови, на вулицю, що названа на честь засновника міста — Воєводи Коснятина.
IMG_9314 IMG_9319

Один з цих старих особняків закинутий.
IMG_9316

IMG_9317 IMG_9315

Навіть п’ятиповерхівки радянського будівництва мають місцевий колорит — вони вкриті черепицею.
IMG_9318

Дитячий садок.
IMG_9320

Колишня повітова рада, нині районна бібліотека. У 2008 році місто святкувало 850-річчя, до цієї дати відремонтували пару історичних будівель, у тому числі і цю.
IMG_9326

Поруч скромний будиночок, над яким майорить триногий прапор острова Мен.
IMG_9323

Дитяча музична школа.
IMG_9321

IMG_9322

Обходимо будівлю і знаходимо цікаву прибудову.
IMG_9330

Вірніше — це зовсім не прибудова, а каплиця сестер Феліціянок XIX століття. За радянських часів її переробили на концертну залу і прибудували до музичної школи. Зараз у ній розміщується центр соціальних служб для молоді.
IMG_9331 IMG_9328

IMG_9329

З іншого боку від музичної школи розташований музей художника Василя Касіяна, уродженця Снятина.
IMG_9327

Але в цьому будинку він ніколи не жив. Музей був відкритий у 1982 році.
IMG_9333

Звернемо у провулок і практично відразу виходимо до кручі.
IMG_9336

Спуск до річки і розташованого біля підніжжя кручі району Підзамче. Назва району нагадує нам про замок, що колись стояв на цих пагорбах. Самого замку вже давно немає, тепер навіть точно не відомо його місце розташування, однак топонім зберігся.
IMG_9335

Будинок з химерними прибудовами, початково він належав спортивно-патріотичному товариству “Сокіл”, зараз це центр дитячо-юнацької творчості.
IMG_9337

IMG_9334 IMG_9339

Напроти нього особняк у класичному Австро-Угорському стилі.
IMG_9340 IMG_9338

Повертаємося на вулицю Коснятина.
IMG_9342

Колишній дім фотографа Шміцлера.
IMG_9343 IMG_9345

Банк відреставрував стару будівлю.
IMG_9348

Податкова. За «євроремонтом» тепер не зрозуміти, це сучасна будівля, чи польський функціоналізм.
IMG_9346

Колишня жіноча гімназія, а нині сільгосптехнікум. Старий корпус побудований в 1895 році.
IMG_9350

IMG_9354 IMG_9353

У дворі гімназії.
IMG_9352 IMG_9351

Технікум прибудувався до старої вірменської церкви Пресвятої Богородиці, XVII століття.
IMG_9356

Ясно, що це вже давно не церква, а якийсь склад.
IMG_9357

Греко-католицька церква Архистратига Михаїла. Кінець XIX століття, але обштукатурена на сучасний лад.
IMG_9358

Ось ми і вийшли на центральну площу до пам’ятника Тарасу Шевченку. Раніше пам’ятник був інший.
IMG_9360

Центральний універмаг. Будівля радянських часів із елементами народних мотивів.
IMG_9359

Вид на ратушу, туди ми підемо пізніше.

А поки зазирнемо до провулку, і подивимося на костел Пресвятої Діви Марії.
IMG_9363

Храм побудований у XIX столітті на місці зруйнованого старого костелу. Але простояв недовго і під час Першої світової війни був знову зруйнований. У 1926–1936 роках був відновлений і трохи перебудований. Через просідання ґрунту дзвіниця так і залишилася недобудованою. За радянських часів тут були то склад, то кузня і, врешті-решт, інтернат. У 1990 році костел був повернутий Римо-Католицькій церкви і з того моменту потихеньку реставрується.
IMG_9365

IMG_9367 IMG_9369

Табличка на стіні костелу.
IMG_9372

Костел також стоїть біля краю урвища.
IMG_9368

Вид на Підзамче і правий берег Прута. Саму річку не видно.
IMG_9366

Повертаємося на центральну вулицю Шевченка і пройдемо нею трохи вниз. Тут знаходиться колишня синагога, а нині — швейна фабрика «Покутянка».
IMG_9373

IMG_9376 IMG_9375

Синагогу перебудували до невпізнання, лише цей фасад трохи нагадує про минуле.
IMG_9378

Повертаємося на центральну площу до ратуші. Вона одна з найвищих в Україні — 50 метрів. Враховуючи, що центр міста розміщений на пагорбі, шпиль ратуші видно за багато кілометрів.
IMG_9383

Як і в більшості райцентрів Західної України, міська влада розміщується у історичній будівлі ратуші, районна ж — у просторішій та більш сучасній будівлі. У Снятині ці споруди ще й стоять поруч.
IMG_9381 IMG_9380

Погляд назад на центральну площу.
IMG_9386

Стела, присвячена історії Снятина. У центрі зображений засновник міста — воєвода Коснятин, з боків від нього фігури простого народу — ремісників, воїнів, інтелігенції.
IMG_9384

Пам’ятник афганцям.
IMG_9388

Портрет Івана Франка на стіні однойменного кінотеатру. Сам поет кілька разів бував у місті.
IMG_9389

Стела, встановлена в 1991 році на честь проголошення Незалежності.
IMG_9387

Пам’ятник письменнику та громадському діячеві Марку Черемшині.
IMG_9391

А в цьому будинку він жив і працював адвокатом з 1912 до самої смерті в 1927 році. З 1949 року тут діє присвячений йому музей.
IMG_9392

Школа. Жалкую, що не зайшов за ріг і не сфотографував старий корпус.
IMG_9394

Історичний будинок поряд із супермаркетом.
IMG_9393

Колишні вілла адвоката Гольдштауба і будівля повітового суду. Зараз у цих будинках розміщуються якісь держустанови.
IMG_9395

Пам’ятник полковникові УПА Василю Андрусяку, котрий народився у Снятині.
IMG_9397

Стадіон.
IMG_9398

Виходимо на околицю міста і потрапляємо до безлюдного парку.
IMG_9399

IMG_9400

Старе кладовище. Тут збереглися пам’ятники ще з 1800-х років.
IMG_9402

IMG_9405 IMG_9401

Автостанція.
IMG_9411

Автостанція величезна, але реально використовується лише чверть приміщення. Більшість автобусів туди не заїжджають, а зупиняються поруч, а то і взагалі на зупинці через дорогу.
IMG_9407

Власне, тут ми залишаємо місто та їдемо до Заболотова.

VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 0.0/10 (0 votes cast)
VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 0 (from 0 votes)

Комментарии:

1 коментар до "Снятин"

  1. Хочеться добавити про пам”ятник Т.Г.Шевченку. Раніше на цьому місці дійсно був другий пам”ятник Т.Г.Шевченку, але ще раніше це був пам”ятник Леніну, трохи змінений в деталях “тіла” і з заміненою головою, він і став пам”ятником Т.Г.Шевченку. Добре, що громадськість міста знайшла в собі сили і кошти, щоб установити новий пам”ятник і відрізати, накінець, комуністичну пуповину.

    VA:F [1.9.22_1171]
    Rating: 0.0/5 (0 votes cast)
    VA:F [1.9.22_1171]
    Rating: 0 (from 0 votes)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору