перейти до навігації

Бар 5 Гру 2017
Share

Опублікував Дмитро Демченко у Подорожі

Ні, мова піде не про розважальний заклад 🙂 Бар — це невеликий райцентр на Вінниччині. Таку незвичну назва він отримав на честь італійського міста Барі, де народилася польська королева Бона Сфорца, котра заснувала тут замок у 1538 році. До цього містечко згадувалось в документах з 1401 року під назвою Рів.

Місто має багату історію, але переказувати її тут не бачу сенсу, давайте краще подивимося на сучасність.

Виходимо із автобуса на автостанції, й відразу ж помічаємо цегляну дзвіницю. До неї і попрямуємо.
IMG_3837

Зараз це католицький монастир сестер бенедиктинок-місіонерок. Монастир існує з XVII століття, за свою історію він встиг змінити багато конфесій — був він і єзуїтським, і кармелітським, і греко-католицьким, і православним, і чоловічим, і жіночим.
IMG_3839

Монастир має незвичне планування — тут церква захована всередині корпусу келій, ця будівля була зведена 1787 року на місці дерев’яної, що згоріла.
IMG_3846

Дзвіниця-брама була побудована 1908 року в такому собі «православному» стилі й на тлі корпусу келій виглядає трохи чужорідно. Православним же монастир став у 1837 році, а 1881-го монастир був названий Покровським, а також реорганізований із чоловічого в жіночий. У такому вигляді він проіснував аж до 1959 року. Після закриття монастиря келії використовувалися як житловий будинок, поки у 1992 році аварійну будівлю не передали Римо-католицькій церкви. 1996 року будівлю було відреставровано, з тих пір тут діє жіночий монастир.
IMG_3844

За іншою ж версією католицьким монастир став ще у 1917 році й продовжував підпільно діяти й у радянські часи.

Довкола монастиря типовий малоповерховий провінційний пейзаж.
IMG_3836

IMG_3850 IMG_3851

Наступний пункт нашої програми — цей напівзруйнований будиночок.
IMG_3853

Побудований він десь на початку XIX століття. Знаменитий тим, що у ньому провів три роки свого дитинства майбутній письменник Михайло Коцюбинський, його батько служив у поліцейській управі Бара й орендував цей будиночок у 1872−1876 роках.
IMG_3854

Під час німецької окупації будиночок використовувався як склад солі, після війни — у якості дитячої бібліотеки, згодом як житловий будинок, потім був покинутий. Сіль просякла стіни й будівля поступово стала руйнуватися. У 2002 році споруду передали монастирю, ні, не католицькому, який ми щойно відвідали, а православному, до котрого ми так і не дійшли, оскільки він знаходиться на краю міста. Своє рішення міська влада мотивувала тим, що у монастиря є гроші на реставрацію, однак ті з реставрацією поки не поспішають, зате спорудили навколо новий паркан.
IMG_3849 IMG_3856

Навпроти цього будиночка височіє костел Святої Анни. Побудований костел 1811 року, а в 1906 перебудований у стилі неоготики, в такому вигляді він і зберігся.
IMG_3852 IMG_3855

IMG_3857

Костел діючий, належить до Римо-католицької конфесії.
IMG_3874 IMG_3876

Зворотній бік костелу і парафіяльний будинок.
IMG_3862 IMG_3860

Костел здіймається над навколишнім пейзажем 🙂
IMG_3841

Поруч з костелом православна Успенська церква 1755−1757 років будівництва. Храм кілька разів реконструювався, зокрема, 1851 року замінили купол і добудували дзвіницю. Церква продовжувала діяти і за радянських часів, 1975 року була проведена капітальна реставрація.
IMG_3867

Вхід прикрашає карбування.
IMG_3870

Вуличка поруч із церквою, вона веде назад до автовокзалу, тут пейзаж вже більш міський, ніж сільський.
IMG_3869

Але у місто ми підемо пізніше, а зараз пройдемо за цю статую невідомого святого і зазирнемо до міського парку.
IMG_3848

Власне парк — це руїни замку. Як я вже згадував на початку розповіді, замок був закладений польською королевою Боною Сфорца 1538 року. Взагалі замок у цих краях існував ще з XIV століття, але знаходився він на протилежному березі річки. У 1630−1647 роках під керівництвом архітектора Гійома де Боплана була споруджена кам’яна фортеця, руїни якої збереглися донині.
IMG_3907

1944 року в руїнах замку поховали полеглих у Другій світовій війні вояків. У 1973 році над братською могилою було споруджено меморіал, за ним ми бачимо шпилі костелу та церкви.
IMG_3905

У центрі парку все досить таки густо заросло.
IMG_3885

Перейдемо на інший бік парку до оглядового майданчика.
IMG_3880

Звідси відкривається вид на річку Рів, вірніше — на водосховище. Ставок був наповнений ще при будівництві замку і служив додатковою лінією оборони.
IMG_3881

IMG_3883

Звідси добре видно монастир.
IMG_3895

Спробуємо спуститися донизу, аби подивитись на рештки стін замку, це не просто, так як тут все заросло кущами та кропивою.
IMG_3894

Ось вони, фортечні мури.
IMG_3898

IMG_3901 IMG_3902

Вийдемо у місто. Від парку до центру йде такий ось бульварчик. На одноповерховому будиночку можна розгледіти хрести — це церква Миколи Чудотворця.
IMG_3908

Типовий для Поділля будиночок декорований плиткою.
IMG_3909

Греко-католицька Арсеніевская церква. Початково побудована 1616 року, але була сильно перебудована спочатку в 1902, потім у 2002 роках. В цьому ж будинку діяла церковна школа, у якій навчався Михайло Коцюбинський.
IMG_3912

У центрі збереглися трохи будівель початку XX століття.
IMG_3913

Але вони розпорошені серед коробок-багатоповерхівок.
IMG_3914

Багатоповерхівки тут прикрашені мозаїкою з червоної цегли.
IMG_3919

У тому ж стилі виконана огорожа місцевої спортивної арени.
IMG_3945

Ми вийшли на центральну площу, тут знаходиться районна адміністрація.
IMG_3915

А через дорогу — будинок культури.
IMG_3916

Пам’ятник Тарасу Шевченку тут нестандартний.
IMG_3937

Є у Барі й пам’ятник Михайлу Грушевському, але якийсь він брудний …
IMG_3925

Барські чиновники знають, у чому краса 🙂

Пройдемо до центрального скверу.
IMG_3924

У центрі скверу ще одна братська могила бійців, що полегли у громадянській і Другій світовій війнах.
IMG_3929

Поруч на постаменті встановлена БМП-1 — пам’ятник воїнам, загиблим в Афганістані.
IMG_3928

IMG_3927 IMG_3936

Сквер оточують залишки дореволюційної забудови.
IMG_3930

IMG_3933

Бар у Барі 🙂
IMG_3935

Є навіть Барселона 🙂 До речі, в світі є з десяток топонімів зі словом Бар, в тому числі й італійське місто Барі, котре ім’я цьому.
IMG_3921

Панські урни, серед них зустрічаються раритетні «пінгвіни».
IMG_3903 IMG_3838

Також тут можна натрапити на раритетні вивіски радянських часів.
IMG_3922

Продовжимо шлях.
IMG_3942

Міськрада тут не проста, а панська барська 🙂
IMG_3939 IMG_3941

Перед міськрадою встановлено пам’ятник революціонеру Миколі Врублевському. Цікавий персонаж — встиг послужити як у Центральній раді, так і в більшовицькому уряді, при тому, що загинув у 1918 році.
IMG_3940

Ще одна дореволюційна будівля.
IMG_3938

Корпус реального училища, зараз у ньому загальноосвітня школа №4. Гарна будівля у стилі модерн 1907 року побудови, шкода, за деревами її погано видно, все-таки краще фотографувати міста взимку.
IMG_3944

На цьому все, час їхати далі.

VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 0.0/10 (0 votes cast)
VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 0 (from 0 votes)

Комментарии:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору