Гусятин

Share

IMG_0515

Місто Гусятин згадується в літописах ще з 1431 року. Нічим примітним не виділялось, поки у 1772 році його не розділив кордон. Спочатку це був кордон Австрійської імперії та рештків Речі Посполитої, потім Австро-Угорщини та Російської імперії, і нарешті, після Першої світової — СРСР і Польщі. Після Другої світової кордон зник, але місто так і лишилось розділеним, тепер уже між областями — Тернопільською та Хмельницькою.

Більшість розповідей про міста я починаю з вокзалу. Зробимо так і тут, хоча до міста ми прибутку не на поїзді, та й пасажирського руху тут немає вже років із п’ять. Раніше тут було регулярний приміський рух, і ходили навіть безпересадочні вагони на Київ, які на станції Ярмолинці чіпляли до поїзда Кам’янець-Подільський—Київ.
IMG_0431

IMG_0434

Зараз лишився лише вантажний рух.
IMG_0433

По виду платформ і не скажеш, що вони давно не використовуються за прямим призначенням.
IMG_0437

IMG_0436 IMG_0435

IMG_0438 IMG_0439

Залізниця прийшла до Гусятина в 1884 році, сюди провели тупикову гілку від Станіслава (зараз Івано-Франківськ), тут, у тодішнього кордону, закінчувалася Галицька трансверсальна залізниця. Зараз від цієї колись магістралі збереглися лише окремі фрагменти. У 1916 році, під час Першої світової війни підтягнули сталеву магістраль з протилежного боку — від Кам’янця-Подільського, так як Гусятин в той час опинився під контролем Російської Імперії. Про історію місцевих залізниць більш детально можна почитати тут.

Хоча залізничні колії й приходять з двох протилежних боків, вони стикуються за містом, а в самому місті станція так і лишилася тупиковою.
IMG_0440

Підемо у бік тупика — в тому напрямі якраз центр міста.
IMG_0441

IMG_0284 IMG_0442

Поруч із залізничними коліями знаходиться автостанція — тепер це єдині ворота міста.
IMG_0539

IMG_0538 IMG_0541

Йдемо далі. Тут високий залізничний насип ще й виконує функції розвантажувальної естакади.
IMG_0445

Поруч стоять раритетні кіоски радянських часів.

Зліва на насипу видно тупик. А ми йдемо далі у бік центру.
IMG_0446

Проходимо повз лікарню.
IMG_0449

На нашому шляху трапляється парочка цікавих історичних особняків.

IMG_0451

Виходимо до пам’ятника Тарасу Шевченку, що встановлений біля однойменного кінотеатру.

Пам’ятник жертвам Чорнобиля.
IMG_0455

Місцевий коледж.

Центральна площа.

Колишня дошка пошани тепер виконує роль фотовиставки місцевих цікавинок.
IMG_0525

IMG_0466 IMG_0463

Адміністрація на центральній площі, тут в одній будівлі вміщається як районна, так і міська влада.
IMG_0464

Колона, встановлена в 2001 році на честь десятиріччя Незалежності.
IMG_0482

За нею будинок культури.

За будинком культури встановлено пам’ятник організатору селянських повстань Северину Наливайку. В ході одного з таких повстань 1594–1596 років він взяв штурмом Гусятин. Також, за однією з версій, він тут народився.
IMG_0519

За спиною Наливайка починається парк.
IMG_0522 IMG_0518

У центрі парку стоїть величезна стела з мозаїками, присвячена 50-річчю радянської влади. На одному боці зображена мирна праця у 1967 році.

А на іншому — боротьба за радянську владу в 1917. Однак до історії Гусятина це не має жодного стосунку — революція була в Петрограді, а тут в той час вирувала Перша світова війна, а саме проходила лінія фронту між Російською та Австро-Угорською імперіями, що переросла потім, після краху обох імперій, у польсько-українську війну. Радянська влада ж прийшла на ці землі лише в 1939 році з розділом Польщі між СРСР та Німеччиною.

Атракціони радянських часів. Навіть у робочому стані.
IMG_0483

Проте найцікавіший об’єкт у парку — закинута синагога XV-XVI століть.
IMG_0485

IMG_0504 IMG_0507

Недіючою вона стала в 1939 році з приходом радянської влади. Через кілька років, під час Другої світової війни, була практично зруйнована. Потім у 1950-х роках влада ухвалила рішення відновити будівлю та облаштувати в ній краєзнавчий музей. Це і врятувало синагогу, інакше б залишилися лише руїни, наприклад, як у Сокалі .
IMG_0508

Однак, у важкі 1990-ті музей ліквідували, будівля довго стояло закритою десь до кінця 2000-х. Потім поступово до неї почали проникати вандали.
IMG_0502 IMG_0503

Двері давно зламані і всередину може потрапити хто завгодно. Якщо зовні синагога виглядає більш-менш пристойно, то всередині просто жах. Тут в буквальному сенсі насрано.
IMG_0491

За офіційною версією музей переїхав в інше приміщення. Але схоже, що багато експонатів так і залишилися на місці й потихеньку були розграбовані й знищені вандалами.
IMG_0495

IMG_0497 IMG_0494

IMG_0493

IMG_0498 IMG_0500

Головна зала.
IMG_0488

IMG_0489

Ми написали скаргу до районної адміністрації, нам прийшла відповідь, що грошей на нові двері та ґрати нема, але сміття прибрали. Чи було прибирання насправді, ми перевірити не змогли.

Гаразд, покинемо синагогу і рушимо далі до краю Міського парку. Меморіал Слави воїнам, полеглим у Другій світовій війні.
IMG_0509

IMG_0510

І, нарешті, ми спустилися в самий низ до берегів річки Збруч, яка колись розділяла країни, а зараз лише області. Тут стояв прикордонний пост, а всі береги були затягнуті колючим дротом.

Міст через Збруч.
IMG_0516

Ця колонада була споруджена в період між Першою і Другою світовими війнами і символізувала парадний в’їзд до СРСР. Зараз же вона лише виконує роль придорожньої стели, вказуючи, що ми переходимо з селища Гусятин Тернопільської області до села Гусятин Хмельницької області.
IMG_0515

IMG_0514 IMG_0512

Хмельницький Гусятин являє собою пересічне село, по ньому ми й не ходили, а повернулися назад до Теропольского Гусятина.

Цій церкві я приділив мало уваги, зробивши лише один кадр, тепер шкодую, адже це — церква святого Онуфрія, побудована не те у XVI, не те в XVII столітті. Коли містом правили турки (1672–1699), церква була перероблена на мечеть. А зараз йде ремонт, через що вона виглядає так непоказно. Ну і церковна мода на все вішати золоті куполи також підпсувала історичний вигляд.

Костел святого Антонія, XVII століття. Його, на відміну від церкви, ми оглянули ґрунтовно з усіх боків.

IMG_0470 IMG_0469

Костел лишився від бернардинського монастиря, що не зберігся до наших днів. Вже кілька років він активно реставрується.
IMG_0472

Усередині ще не завершене оздоблювання, але костел діючий. Нагорі постійно лунав гуркіт — ремонтні роботи йшли навіть у суботу ввечері.
IMG_0473

На воротах зображений масонський символ Всевидячого ока.
IMG_0474

Обійдемо костел ззаду. На даху велике гніздо — там раніше жили лелеки.
IMG_0478

На задньому дворі лежать фрагменти декору.
IMG_0477

І пасуться кури.
IMG_0476

Спустимося вниз.
IMG_0526

І обійдемо костел з іншого боку.
IMG_0527

У путівнику було написано, що звідси відкривається гарний вид на костел. Ну не знаю…
IMG_0537

Вже потім, збираючи матеріал для цієї статті, я зрозумів, про який ракурс йшлося 🙂

Ще один міст через Збруч, на цей раз пішохідний. Знову ненадовго перейдемо колишній кордон.
IMG_0533

IMG_0534 IMG_0531

На озері неподалік Збруча зустрічаємо захід сонця.
IMG_0535

На цьому все.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.