Заболотів–Гвіздець

Share

IMG_9501

Ці два містечка ми відвідали взимку 2015 року під час поїздки по Покуттю. Знаходяться вони на заході Івано-Франківської області в 15 кілометрах від Коломиї та в 10 одне від одного.

Заболотів

Точна дата заснування Заболотова невідома, у документах 1455 року він вже згадується як місто. Будучи розташованим на важливому торговельному шляху, містечко почувалося цілком непогано. Зараз це селище міського типу з населенням близько чотирьох тисяч осіб, проте воно не втратло свою важливу торговельну роль — тут знаходиться найбільший базар в Снятинському районі 🙂

Перше, що ми бачимо, вийшовши з автобуса у центрі Заболотова — це зупинка з фотогалереєю місцевих цікавинок. Раніше у місті була автостанція, але вона була закрита, ймовірно, через непотрібність.
IMG_9417

Одразу йдемо до головної архітектурної пам’ятки міста — костелу Пресвятої Трійці.
IMG_9419

Перший, ще дерев’яний, костел на цьому місці був побудований у 1605 році. Він кілька разів горів і відбудовувався заново, поки 1902 року не звели капітальну будівлю, яка дійшла до наших днів.
IMG_9420

Костел діючий і належить римо-католицькій громаді Заболотова.
IMG_9424 IMG_9428

Аварійну будівлю костелу мало-помалу ремонтують, але через економію на будматеріалах вона поступово втрачає історичний вигляд. Наприклад, 2013 року оригінальну черепицю замінили на стандартну бордову металочерепицю, а мідне покриття шпиля — на звичайну сіру бляху.
IMG_9423

За костелом стоять напіврозвалені надгробки.
IMG_9426

Є у костелу і своя велопарковка 🙂
IMG_9421

А так костел вписується у навколишній пейзаж 🙂
IMG_9425

Повернемося на центральну площу. Раніше тут була ринкова площа, зараз її місце займає супермаркет, а новий, набагато більший, базар, про який я вже згадував, знаходиться за чверть кілометра звідси.

2008 року на честь 555-річчя Заболотва на площі був встановлений пам’ятник засновниці міста шляхтянці Софії. Було задумано, що цей монумент стане візитівкою міста й привертатиме увагу туристів та місцевих мешканців, але, вийшовши з маршрутки, ми його просто не помітили, оскільки пам’ятник губиться серед візуального сміття. Це нагромадження реклами, кіосків та парковки трохи нагадало рідний Київ у його найгірших проявах.
IMG_9429

Будівля адміністрації, що розташована за сотню метрів від центральної площі.
IMG_9433

На площі біля адміністрації 2005 року був встановлений пам’ятник Тарасу Шевчнку. У вікіпедії написано, що він входить до сотні найкращих пам’ятників поету в світі, хоча мені він здається якимось скуйовдженим і несерйозним, можливо тому, що я звик до образу суворого вусатого дядька, яким його любили зображати радянські скульптори.
IMG_9431 IMG_9432

Пам’ятник відомому у Франції та Німеччині філософу Манесу Шперберу, він народився у Заболотові.
IMG_9414

Пам’ятник Незалежності.
IMG_9439

Греко-католицький храм Архистратига Михаїла. Фундамент церкви був закладений ще перед Другою світовою війною, але прихід радянської влади став на заваді подальшому будівництву, завершили його вже у 1990-х роках.
IMG_9434

IMG_9437 IMG_9438

Поруч із церквою — колишній кінотеатр, а зараз бібліотека.
IMG_9443

Будинок зі шпилем, можливо, колишня міська ратуша. З 2007 року у будівлі діє музей визвольної боротьби Покуття. Всередину ми не потрапили, оскільки, як і більшість українських музеїв, у вихідні він не працює.
IMG_9435

Автентичний будиночок із черепицею та дерев’яною верандою.
IMG_9444

А в цьому будиночку вже встигли замінити черепицю на шифер.
IMG_9445

Напівзакинутий будиночок.
IMG_9441

Будинок культури.
IMG_9486

IMG_9484

Пам’ятник Івану Франку в сквері навпроти будинку культури.
IMG_9485

Трохи далі — Меморіал полеглим у Другій світовій війні.
IMG_9482

Все це — територія старого цвинтаря.
IMG_9481

Більша частина цвинтаря збереглася, але перебуває в занедбаному стані.
IMG_9452

IMG_9469 IMG_9473

IMG_9453

Тут жахливі хащі. Було би літо, ми б сюди просто не залізли.
IMG_9457

IMG_9467 IMG_9454

На багатьох могилах можна прочитати імена. Більшість поховань припадає на період між Першою та Другою світовими війнами.
IMG_9475

Деякі могили доглянуті. На багатьох є вінки та лампадки.
IMG_9460

IMG_9465 IMG_9466

Є й відносно нові пам’ятники (самі захоронення старі).
IMG_9471

Трапляються і проломлені склепи.
IMG_9478

Край цвинтаря розорали під городи. Місцевих мешканців якось не бентежить садити картоплю і ходити до сортиру близ старих могильних хрестів.
IMG_9448

Їдемо далі.

Гвіздець

Гвіздець згадується в письмових документах починаючи з XIV століття. За свою історію містечко нічим особливим не вирізнялося, населення займалось переважно ремісництвом і дрібною торгівлею. Було райцентром з 1940 по 1962 рік, зараз підпорядковане Коломийському району.

Як і в Заболотові, тут головна пам’ятка — костел.
IMG_9508

Гвіздецький костел набагато пафосніший за Заболотський, він був частиною бернардинського монастиря.
IMG_9501

Монастир був заснований 1715 року. Як і у Заболотові, спочатку була дерев’яна споруда, яка майже відразу була знищено пожежею. Кам’яний костел спорудили в 1723–1735 роках, згодом добудовували, реставрували і перебудовували аж до 1918 року.
IMG_9500 IMG_9502

У костелі був орган, до наших днів він не зберігся.
IMG_9504

На колоні перед входом стоїть статуя святого Яна з Дуклі, вона була встановлена 1759 року.
IMG_9506

Дзвіниця-брама, прибудована в 1899–1902 роках. Оригінальні дзвони були втрачені під час німецької окупації.
IMG_9507 IMG_9499

Огорожа монастиря. Дату будівництва я не знайшов, але, без сумніву, вона теж стара.
IMG_9498

Як і в більшості костелів, на території є поховання.
IMG_9494 IMG_9496

А поруч із могилами — інсталяція з трансформаторів, стовпів та дротів 🙂
IMG_9492

З південного боку до костелу прилягають монастирські келії.
IMG_9490

Зараз в них розміщується чи то музична школа, чи то якась держустанова.
IMG_9488

Господарські будівлі на задньому подвір’ї, вони також раніше належали монастирю.
IMG_9487

Після 1945 року монастир перестав діяти, будівлю костелу перетворили спочатку на цементний склад, згодом на елеватор, а в келіях розмістили лікарню, потім музичну школу.
IMG_9493

1991 року руїни монастиря були передані римо-католицькій громаді. Іноді тут проводять служби, але діючим костел назвати важко. На реставрацію немає коштів, вистачає тільки на консервацію.
IMG_9497 IMG_9491

Друга визначна пам’ятка Гвіздця — дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, що збудована 1850 року.
IMG_9509

IMG_9512 IMG_9513

Кілька років тому церкву оббили бляхою. З одного боку споруда втратила історичний вигляд, але з іншого це законсервувало будівлю.
IMG_9514

У містечку також була дерев’яна синагога 1640 року, однак вона була повністю знищена німцями, котрі наступали 1941 року. Знаходилась вона десь там за цією занедбаною лазнею.
IMG_9515

Ну і, звісно ж, ми не могли не завітати до залізничної станції.
IMG_9517

Через Гвіздець проходить залізниця Коломия—Стефанешти, прокладена вона у 1890-х роках.
IMG_9519

Зараз ця лінія малодіяльна. На головній колії накат невеликий, бокові й зовсім не використовуються. Офіційно це більше не станція, а колійний пост.
IMG_9535 IMG_9522

Однак, тут є пасажирський рух. Через станцію щодня проходить дві пари приміських дизель-потягів на Коломию та Заліщики. Поїздів далекого сполучення довгий час не було, доки у серпні 2014 року не запустили потяг Київ—Рахів, тепер у цих місць з’явилося пряме залізничне сполучення зі столицею.

Вокзал маленький, але тут більшого й не треба. На старих фотографіях зафіксований двоповерховий вокзал, скоріш за все, це та ж сама будівля, зруйнована війнами та перебудована до невпізнання.
IMG_9534

Стіни вокзалу прикрашає мозаїка з битого посуду.
IMG_9529 IMG_9528

Усередині скромний зал очікування з однією касою.
IMG_9526 IMG_9523

Привокзальній площі немає, дорога просто підходить до колій.
IMG_9518

Прощальний погляд на костел від вокзалу. Ми полишаємо Гвіздець.
IMG_9536

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.